Фундаментальна науково–дослідницька тема«Адаптивні моделі стійкого функціонування соціально–економічних систем»(номер державної реєстрації 0103U000461), рік закінчення – 2008.

У рамках роботи за темою «Адаптивні моделі стійкого функціонування соціально-економічних систем» досліджено теоретичні основи та здійснена розробка методологічних і методичних принципів формування комплексу адаптивних моделей стійкого функціонування соціально-економічних систем в умовах нестаціонарного середовища. До основних наукових результатів належать: концептуальна схема взаємозв’язку механізмів оцінки, аналізу й прогнозування економічної безпеки соціально-економічної системи (СЕС), яка забезпечує стале її функціонування на підставі реалізації принципів адаптивного управління; концептуальні положення побудови системи підтримки прийняття рішень (СППР), які відрізняються від існуючих використанням загальної методології адаптивного управління, як при проектуванні моделей, так і під час управління; механізм адаптивного фінансового управління СЕС, яке містить три локальних механізму, зокрема, механізм оцінки та аналізу стану виробничо-економічної системи, механізм діагностування несприятливих ситуацій і механізм формування компенсаційної фінансової стратегії, наукова новизна якого полягає в удосконаленні теоретичних підходів щодо формування механізму фінансового управління СЕС на підставі виділення контурів зовнішньої і внутрішньої адаптації, що дозволяє на основі синтезу флуктуацій різної природи розробляти ефективні управлінські рішення щодо управління СЕС в умовах високого рівня нестабільності середовища; модель формування системи показників економічної безпеки СЕС (регіону, підприємства), яка дозволяє враховувати комплексний характер економічної безпеки і підкреслює важливість розгляду проблеми безпеки з точки зору загроз; адаптивна модель оцінки рівня безпеки регіону на основі використання методу адаптивної фільтрації Калмана-Б’юсі, яка дозволяє отримати значення рівня безпеки регіону, що характеризують майбутні періоди його розвитку; визначати альтернативи розвитку регіону з точки зору його економічної безпеки, а також прогнозувати виникнення нових не врахованих ситуацій економічної безпеки регіону.